підозра — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
підзор — I а, ч. 1) архіт. Декоративна різьблена облямівка карнизів, лиштви і т. ін., а також такий карниз. 2) мор. Частина корми, яка виступає, захищаючи руль судна. II у, ч., діал. Підозра … Український тлумачний словник
підозріння — я, с. Те саме, що підозра. Наводити на підозріння … Український тлумачний словник
приздріння — я, с., діал. Підозра, підозріння … Український тлумачний словник
призра — и, ж., рідко. Те саме, що підозра … Український тлумачний словник
ревнощі — ів, мн. 1) Сумнів у вірності, коханні, підозра у зраді подружжя. 2) Заздрість до успіхів іншої людини … Український тлумачний словник
сумнів — у, ч. 1) Непевність щодо вірогідності, можливості чого небудь; брак впевненості в комусь, чомусь. || Підозра, острах. •• По/за вся/ким су/мнівом ; По/за вся/кими су/мнівами , у знач. вставн. сл. безперечно, безсумнівно. Бра/ти (ста/вити) під… … Український тлумачний словник
пізнака — (21, 454) – “підозра”; [ІЦ 2006] … Толковый украинский словарь
здогад — (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого н.), здогадка; припущення, гіпотеза (на підставі якихось неповних даних); домисел (наслідок розмірковування); підозра (про щось небажане для мовця) … Словник синонімів української мови
недовіра — (недовірливе ставлення до кого / чого н.), недовір я, недовірливість; підозріливість, підозрілість (підозріливе ставлення); підозра (думка про причетність кого н. до чогось неґативного) Пор. невіра I … Словник синонімів української мови